ФК Бершадь

Офіційний районного футболу

“ЛИЧНОСТЬ”. Олег Боривский

image (13)

Спустя почти 2 года, отсутствовавшая по объективным причинам рубрика “Личность” возвращается. Сегодня я расскажу о человеке, футбольный путь которого может служить примером для более молодого поколения футболистов. Поиграв в своё время в чемпионате области за команды Тростянца и Крыжополя, мой сегодняшний собеседник, во многом благодаря обстоятельствам от него не зависящим, последние 10 лет успешно выступает в чемпионате нашего района. Он родом из соседнего Чечельника, где со слов многих тамошних болельщиков, футбол давно умер. Но как говорится, нет худа без добра, и пусть это прозвучит немного цинично, но от развала футбола в Чечельницком районе, Бершадщина однозначно выиграла, ведь именно благодаря этому печальному факту в нашем чемпионате появились такие игроки как: Максим Шоробура, братья Гаврильченки, Виктор Козбан, Владимир Довженко, Александр Нагирняк(чуть ранее Олег Березин). И конечно же, представить эту колоритную компанию без многоопытного и искушённого Олега Боривского просто невозможно. Ему 44 и он не просто отбывает номер на поле, но ещё является одним из лидеров Джулинского “Колоса” во всех турнирах, в которых принимает участие эта команда. Против статистики не попрёшь, а она в данном случае более чем красноречива. Так, например, за три последних сезона в чемпионате Бершадского района Олег сыграл 25 матчей, в которых забил 11 голов, в футзальной “Prime League” показатели тех же последних трёх лет ещё более впечатляющие: 28 матчей, 26 голов. И это при том, что Боривский не чистый форвард, а игрок-универсал и был замечен на многих позициях, кроме вратарской. А про то, что львиная доля его голов зачастую оказывалась, если не победными, то жизненно-важными, я умолчу. Возможно, у него не осталось той скорости, которая была в 25 лет, но на футбольном поле он берёт другим – надёжностью. В повседневной жизни он такой же надёжный и стабильный. Сегодня гость рубрики “Личность”: заслуженный ветеран, отец двоих детей, немногословный и просто офигенный мужик – ОЛЕГ БОРИВСКИЙ.

Вітаю, Олег. Можеш пригадати, скільки часу ти виступаєш в чемпіонаті Бершадського району?

-Привіт, Олександр! Починав в кінці 90-х початок 2000, ще за Бирлівку, а за Джулинку мабуть 5 років, точно не скажу, тому що грав і за молодь і за ветеранів.

А взагалі, в футбол скільки років вже граєш?

-Знову точно не скажу, приблизно з 7-ми або 8-ми років.

За всі роки, які я тебе знаю, доводилось бачити тебе на різних позиціях. А сам яке амплуа вважаєш своїм рідним?

-Взагалі, я нападаючий , але за всю свою футбольну кар’єру грав на різних позиціях.

Що ти думаєш про чемпіонат Бершадського району в цілому і що взагалі відбувається з футболом в Чечельницькому районі?

-Що сказати про футбол в нашому районі? Це одним словом просто жах. Один кубок зимою, один влітку, і все. Чемпіонат Бершадського району завжди був і буде цікавий, безкопромісний , а про інші деталі я тобі скажу при зустрічі, це не для розголосу.

А чому ти разом з Віктором Козбаном обрали саме Джулинський “Колос”?

-Товаришую з Іваном Поповим, він і запропонував грати за “Колос”, де він є головним тренером, а з Віктором Козбаном вже давно дружимо та граємо і у футбол, і волейбол, запитав чи має бажання грати за Джулинку, на що він погодився.

У Бершадському районі ти вже давно є своїм, тим не менш, тобі не здається дивним те, що статус легіонера з тебе та ще кількох гравців-старожилів досі не знято?

-Це питання хай вирішує районна федерація футболу, але моя особиста думка: гравця-ветерана, якому за 40 я б не вважав би легіонером.

І тим не менш, думаю, незабаром це станеться. У всякому разі відпускати це питання особисто я не маю наміру. Тепер давай поговоримо про твої футбольні уподобання: вболівальником якого клубу(збірної) ти себе вважаєш?

-З українських клубів вболіваю за “Динамо”(Київ), а з зарубіжних -за “Манчестер Юнайтед” та збірну Німеччини.

А якщо говорити про тактику та видовищність, то для тебе краще виграти 1:0, чи, наприклад 5:4?

-Вигравати завжди приємно, а у важкому  “бою” з мінімальною перевагою та ще й коли гол забиваєш в компенсований час ще приємніше та видовищно.

Наскільки я зрозумів, для тебе головне в футболі результат, а все інше нікому непотрібна лірика та пусті балачки?

-На мою думку, зараз завжди головне результат, як то говорять результат пам’ятають, а хорошу гру забувають.

Цілком згоден. Тобі 44 і тим не менше, ти продовжуєш досить продуктивно виступати в регулярному чемпіонаті району, і не просто відбуваєш номер, але й часом вирішуєш результат конкретних матчів. Є якийсь рецепт такого футбольного довголіття?

-Та який там рецепт, є в чемпіонаті і постарші гравці, а я так тренуюсь в Чечельнику з друзями молодшими на 10-15 років і стараюсь ні в чому їм не поступатись і вони мене підзаряджають своєю енергією, от напевно і такий рецепт, правда здоров’я вже не те, операція дає про себе знати.

Паралельно ти також виступаєш за різні ветеранські команди нашого району. Тож пороху ще хоч відбавляй?

-Так, на рівні району граю за Джулинку, а на міжобласних чи всеукраїнських турнірах виступаю за команду ветеранів, основу якої сладають гравці і з Джулинки, і з Красносілки.

Можеш пригадати якийсь цікавий випадок зі свого досить насиченого футбольного життя?

-Та, начебто, всі випадки були цікаві, але якось особливого не було, ти знаєш як у футболістів приколи, горбилі, жарти.

Тоді, можливо, є якийсь найважливіший матч, або гол?

– Не так давно забив ,на мою думку, вирішальний гол в ворота Осіївки в принциповій та доленосній для Джулинки грі в чемпіонаті Бершадського району з міні-футболу.

Так, я прекрасно пам’ятаю той м’яч. Грати залишалося близько 30-ти секунд за рахунку 6:6, признайся чесно: ти пробив навмання чи все-таки встиг подивитися, де знаходиться воротар? З боку взагалі здалося, що бив ти навмання?

-100 відсотків бив навмання, але, на щастя, влучив в ворота і непоганий гол вийшов.

Продовжуючи міні-футбольну тему, чим, на твій погляд, обумовлений відверто слабкий виступ Джулинської команди у всіх турнірах районного рівня. Погодься, 2-3 місця з кінця – не той результат, який заслуговує клуб з багатою історією та твердими традиціями?

-Особисто, на мою думку, відношення всіх гравців команди до футболу та збори на матчі, як на домашні, так і виїзні. Але це ще не всі причини.

А що буде представляти собою команда з Джулинки в сезоні-2018 – твоя суб’єктивна думка?

-Це питання, скоріше всього, не до мене, я лише пока ще гравець цієї команди, організаційні та інші тому подібні питання вирішують інші люди.

Але особисто ти продовжиш виступи за “Колос” чи є інші варіанти?

-Саша, які варіанти в 44 роки? Але думаю, якщо позволить здоров”я то ще можна пограти, бажання є.

Свій головний та найважливіший гол ти вже забив?

-Ні, думаю що ще заб”ю і буду старатись не один.

Яку пораду ти б міг дати юним початківцям-футболістам?

-Тренуватись, вдосконалювати свою майстерність, фізичну підготовку, не шлангувати на футбольному полі чи майдачинку і взагалі працювати, працювати та працювати .

Твоя родина з розумінням ставиться до твоєї доволі частенької відсутності, особливо у вихідні?

-Родина вже давно звикла, а взагалі вони мене підтримують, вболівають за мене, з сином Ростиславом граємо в футбол та у волейбол, а також в карти. Дружина з дочкою завжди цікавляться, де граю, куди їду, як виступив, яке місце зайняли.

Син буде футболістом, чи, можливо, у нього інші захоплення?

-Хіба так як я любитель- аматор, навчається на 4 курсі в фінансовому вузі.

Він також як батько – нападаючий?

-Так, він нападун ще той(жарт), але може зіграти на різних позиціях, тобто як я, ну весь в тата.

Окрім власне футболу, чим ще ти займаешся(робота, хобі)?

-З 2010 року я пенсіонер, буває попадаються тимчасові заробітки (охорона, таксі), але в основному вдома займаюсь домашнім підсобним господарством.

Ну що ж Олег, дякую за участь в нашій рубриці. Успіхів тобі в житті і на футбольних полях.

-Я також тобі дякую, Олександре, те, чим ти займаєшся є цікавою та пізнавальною для всіх справою. Успіхів тобі!

Олександр Егоров(fcbershad.com.ua)


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *